22 травня — особлива дата для кожного українця. Сьогодні ми згадуємо річницю перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі.
Кобзар помер у Санкт-Петербурзі, де його спочатку й поховали. Але його останнім проханням, висловленим у безсмертному «Заповіті», було знайти спокій «на Вкраїні милій».Завдяки зусиллям друзів та однодумців, через 58 днів після смерті поета, його прах повернувся на рідну землю. Останній шлях Шевченка з Петербурга до Канева став першою масовою маніфестацією українського духу, яка об'єднала людей навколо ідеї свободи.
Сьогодні Чернеча (нині Тарасова) гора — це не просто місце спочинку генія, а символ нашої незламності, соборності та вічного прагнення до волі.
«...Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте!» — слова, які сьогодні звучать як ніколи актуально.
З нагоди 165-ї річниці перепоховання Великого Кобзаря в Україні, в нашій гімназії в онлайн-форматі відбулася серія виховних та просвітницьких заходів. Метою зустрічей було вшанування пам'яті поета, актуалізація його пророчих слів у сучасних реаліях та виховання національної свідомості учнів.
22 травня — особлива дата для кожного українця. Сьогодні ми згадуємо річницю перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі.
Інформація вчительки української мови та літератури Антоніни Лісничої 
Немає коментарів:
Дописати коментар